-
1 позбавлення дієздатності
Українсько-англійський юридичний словник > позбавлення дієздатності
-
2 позбавлення
с; = позбавлянняпозбавлення батьківських прав — deprivation of parental rights, annulment
позбавлення виборчих прав — deprivation of electoral rights, юр. disfranchisement
позбавлення волі — imprisonment, deprivation of freedom
позбавлення життя — deprivation of life, killing, blood
позбавлення юридичної сили — avoidance, deconsecration, destruction, invalidation, quashal, vitiation
-
3 devitalization
-
4 interdiction
n1) заборона2) церк. відлучення від церкви3) юр. заборона судом певних дій4) позбавлення дієздатності5) військ. загородження* * *n1) заборона2) цepк. відлучення від церкви3) юp. позбавлення дієздатності4) вiйcьк. заборона; загородження; ускладнення дій супротивника -
5 дієздатність
ж1) ( здатність до дії) energy, activity, capacity to function -
6 interdictedion
заборона, заборонення; позбавлення дієздатності; інтердикт -
7 devitalization
-
8 interdiction
n1) заборона2) цepк. відлучення від церкви3) юp. позбавлення дієздатності4) вiйcьк. заборона; загородження; ускладнення дій супротивника -
9 disablement
n1) позбавлення здатності; виведення з ладу; приведення в непридатність2) інвалідність; стан непридатності* * *nпозбавлення здатності; виведення з ладу, псування; інвалідність; стан непрацездатності -
10 incapacitation
n юр.1) позбавлення громадянських прав2) неправоздатність* * *nпозбавлення здатності [див. incapacitate] -
11 disability
недієздатність, обмеження дієздатності; неправоздатність, обмеження правоздатності; обмеження ( або поразка) у правах; непрацездатність- disability amountdisability in the nature of punishment — позбавлення права обіймати певні посади ( в порядку кримінального покарання)
- disability annuity
- disability benefit
- disability category
- disability fund
- disability indemnity
- disability insurance
- disability of infancy
- disability of judge
- disability pension
- disability percentage table
- disability status
- disability to sue and be sued -
12 disablement
nпозбавлення здатності; виведення з ладу, псування; інвалідність; стан непрацездатності -
13 incapacitation
nпозбавлення здатності [див. incapacitate] -
14 песимізм
ПЕСИМІЗМ ( від лат. pessimus - найгірший) - настрій занепадництва духу; концентрація уваги на несприятливих аспектах певної ситуації; негативне оцінювання людського існування та всесвітньої перспективи; розглядання культурного чи історичного процесу як шляху до повного розпаду, деградації та смерті; визнання необхідності присутності в культурі критичних та скептичних тенденцій противаги як чинників сприяння збереженню її життєздатності Р. адикальна форма П. має безумовний характер, розглядаючи буття як страждання, а небуття як позбавлення від мук І. ноді сприйняття минулого як недосяжного зразка призводить до визнання необхідності знищити все, що створено після досягнутої вершини. Відносний П. визнає реальність зла чи недосконалості у світі, але як чинника, що його можливо подолати. Песимістичні ідеї можна зустріти ще в Античності: міф Гесіода про п'ять "віків", упродовж яких людство приречене на виродження; елевсинські містерії; релігійно-моральні союзи (на кшталт піфагорійського); трагедії Есхіла, Софокла та Еврипіда; ідеї софістів, які актуалізували протиріччя між природою та культурою; традиція скептиків тощо. Критичне ставлення до культури було характерне для багатьох середньовічних теологів, гностичних рухів. Особливого значення тут набували есхатологічні уявлення християнства. Критицизм щодо оптимістичних поглядів ренесансного антропоцентризму наявний у поглядах Петрарки, Помпонацці, Лютера, Монтеня, Мак'явеллі. Своєрідну позицію, відмінну від просвітницької (віра у безмежні можливості знання), посідали Віко, пізніше Руссо. Поняття П. почали активно використовувати у друг. пол. XIX ст. разом із його антонімом - оптимізмом. Новітньої філософської обробки П. набув у системах Шопенгауера та Гартмана. Погляди представників багатьох художніх рухів та мислителів XX ст. (теоретики екзистенціалізму, Франкфуртської школи, структуралізму, постмодернізму) хоч і позначені П. відносно подальшої долі культури, історії й людства, проте несуть у собі глибокий критичний аналіз процесів, що виникають у цій царині.Т. Лютий
См. также в других словарях:
медичний — а, е. Стос. до медицини (у 1 знач.). || Стос. до діяльності лікаря; лікарський. || Який застосовується в лікуванні; лікувальний. Медичні препарати. || у знач. ім. меди/чний, ного, ч., розм. Медичний інститут. •• Меди/чна гене/тика розділ генетики … Український тлумачний словник
стерилізація — ї, ж. 1) Знищення мікроорганізмів кип ятінням, нагріванням, дією хімічних речовин і т. ін. у певному середовищі або на предметі. 2) біол. Позбавлення людини або тварини здатності до дітонародження хірургічним шляхом; штучне знепліднення. 3)… … Український тлумачний словник